Юридичний коментар щодо змін у зв’язку із прийняттям Закону №0947 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України ''Про інформацію'' (у новій редакції) та Закону України ''Про доступ до публічної інформації»

28 березня 2014 року Верховною Радою України  прийнято Закон №0947 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України ''Про інформацію'' (у новій редакції) та Закону України ''Про доступ до публічної інформації» (далі за текстом – Закон №0947), який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законом були внесені зміни до 4 кодексів та 53 законів України з метою приведення їх у відповідність до Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Як відомо, за Законом України «Про доступ до публічної інформації»  кожна особа має право  звернутись до розпорядника інформації – органу державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, іншого суб’єкта владних повноважень (ст. 13 Закону) із запитом про надання інформації.

За запитом має бути надана будь-яка інформація, яка не має статус інформації з обмеженим доступом, незалежно від того, чи стосується така інформація особи, що направляє запит.

Окрім того, вказаний закон передбачає обов’язок розпорядників інформації систематично оприлюднювати публічну інформацію. Оприлюдненню підлягає інформація про структуру, фінансові ресурси розпорядника, про прийняті нормативні акти, перелік послуг, які надаються, та порядок їх отримання, план проведення та порядок денний відкритих засідань, звіти та інша інформація про його діяльність.

До переліку суб’єктів владних повноважень, зобов’язаних здійснювати відповідне оприлюднення інформації та її надання за запитами, належать, в тому числі, Верховна Рада України, Президент, судові органи України, Кабмін, міліція, служба безпеки України, органи прокуратури, всі органи місцевого самоврядування, а також організації, що здійснюють владні повноваження.

Тепер детальніше про нововведення:

Штрафи

Законом №0947  внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема – введено ряд нових штрафів за порушення законодавства про інформацію.

Тепер посадові особи, винні у ненаданні особі за її заявою доступу до судового рішення або матеріалів судової справи, підлягають покаранню у вигляді штрафу у розмірі від 425 до 850 гривень.

Не оприлюднення інформації, оприлюднення якої передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 425 до 850 гривень. Ненадання відповіді на запит про інформацію, неправомірна відмова у наданні інформації, надання неправдивої інформації карається накладенням штрафу на посадових осіб у розмірі від 425 до 850 гривень.

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення (необхідно відрізняти від запиту), або інше порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у тому самому розмірі.

Оскарження порушень права на інформацію у суді

Кодекс адміністративного судочинства України також не залишився без змін. Так, бездіяльність розпорядників інформації щодо розгляду звернення або запиту особи на інформацію тепер розглядатиметься адміністративним судом у порядку скороченого провадження.

Це означає, що скарга на дії відповідного суб’єкта щодо розгляду звернення або запиту на інформацію має бути розглянута судом у значно коротші строки, які, зазвичай, не перевищують 20 діб, при чому розгляд здійснюється без участі сторін. Необхідно пам’ятати, що у порядку скороченого провадження зможе бути оскаржена лише бездіяльність, тобто – ненадання інформації чи залишення запиту без розгляду.

Поширення негативної інформації про особу

Законом №0947 з Цивільного кодексу України виключено положення ч.3 ст.277 про те, що будь-яка негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

З правової точки зору, тепер будь-яка інформація про вчинення особою аморальних, протиправних дій, інформація про іншу негативну чи неприйнятну її поведінку, у випадку поширення, автоматично не вважатиметься недостовірною чи неправдивою. З цього випливає, що для спростування негативної інформації особі, про яку її поширили, тепер необхідно буде довести її неправдивість.

Статус  журналістів

Зазнав змін і Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України», зокрема – встановлено новий порядок підтвердження професійної належності журналістів. Якщо раніше їх професійна належність підтверджувалась виключно документом, виданим редакцією друкованого ЗМІ, то тепер вона також підтверджуватиметься документом, виданим професійним об’єднанням журналістів.

Ці зміни, перш за все, вплинуть на статус блогерів і незалежних журналістів, що не працюють у ЗМІ, які тепер мають можливість отримати рівні права зі звичайними журналістами. Єдиною умовою залишиться наявність відповідного документу, виданого професійним об’єднанням журналістів.

Акти місцевих державних адміністрацій

Проекти актів місцевих держадміністрацій (МДА), до моменту їх прийняття, тепер в обов’язковому порядку будуть вноситись на громадське обговорення шляхом їх офіційного оприлюднення.

Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою КМУ №996 від 03.11.2010, встановлює, що процедура громадського обговорення включає у себе проведення дебатів, конференцій, форумів та інших зборів.

Результати обговорення враховуватимуться відповідним органом під час прийняття остаточного рішення з обговорюваного питання, тобто не будуть обов’язковими.

Доступ до реєстру об’єктів державної власності

Інформацію з реєстру об'єктів державної власності, за винятком інформації з обмеженим доступом, тепер можна буде отримати за запитами на інформацію, а установи, організації та громадяни стали офіційними користувачами реєстру.

Нагадаємо, що Єдиний реєстр об'єктів державної власності – це сукупність інформації про нерухомість, яка належить державним підприємствам, установам, організаціям, в тому числі про передану в оренду, лізинг чи заставу, а також про корпоративні права, що належать державі (органам).

Отримання матеріалів плану населеного пункту

Матеріали генеральних планів населених пунктів та детального плану територій надаватимуться за запитами на інформацію, поданими у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Законом №0947 прямо визначається, що вказані матеріали не можуть містити інформацію з обмеженим доступом чи бути обмеженими в доступі.

Інформація про державні закупівлі

Відтепер інформація про державні закупівлі, за винятком інформації з обмеженим доступом, також вільно надаватиметься за запитами про інформацію.

Окрім цього, журналістам та представникам ЗМІ буде гарантоване право бути присутніми на засіданнях комітетів з конкурсних торгів, безперешкодно відвідувати приміщення, де проводяться конкурсні торги з державних закупівель, а також отримувати доступ до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Нагадаємо, що саме комітет з конкурсних торгів є відповідальним за організацію та проведення процедур державних закупівель, тобто, придбання товарів, робіт та послуг частково або повністю за рахунок державних коштів.

Островський Сергій

Юрист

Правила начисления неустойки за просрочку обязательства (часть 1).

Срок исковой давности.

Обращаясь с иском в суд с требованием об оплате неустойки (штрафа, пени) необходимо учитывать, что: 

(а) Гражданский кодекс устанавливает специальный срок исковой давности для требований по взысканию неустойки (штрафа, пени) - 1 год[1];

(б) Согласно положениям Хозяйственного Кодекса начисление штрафных санкций за просрочку исполнения обязательства прекращается через шесть месяцев со дня, когда обязательство должно было быть исполнено, если иное не установлено договором или законом[2].

Каким образом согласовываются положения ст.258 ГК и ст.232 ХК?

Выводы:

(1)   Если ГК устанавливает срок на обращение в суд с требованием о взыскании неустойки в 1 год, то ХК при этом определяет за какой период можно начислить неустойку, а именно неустойку можно начислить только за первые шесть месяцев просрочки. 

(2)   При этом согласно ст.232 ХК договором может быть предусмотрен иной период просрочки, за который неустойка может быть начислена, например, за первые три или десять месяцев просрочки, но срок исковой давности остается неизменным – один год.

Нужно отметить, что трактовки приведенных положений в решениях Хозяйственных судов можно встретить самые разные и противоречивые.

Из свежего: по мнению Высшего Хозяйственно Суда Украины[3] «При решении вопросов, связанных с применением ст. 232 Хозяйственного Кодекса Украины, хозяйственным судам следует учитывать, что начисление неустойки за просрочку исполнения обязательства за шесть месяцев, которые предшествуют моменту обращения с иском, возможно лишь в том случае если период начисления неустойки не превышает одного года со дня когда обязательство должно было быть исполнено, то есть стороны в договоре могут определить начало начисления пени иначе, чем со дня, когда обязательство должно было быть  исполнено, но в пределах одного года от этого дня».

Павел Батищев

Партнер, ЮК Exlege, Харьков

---

[1]  ст.258 Гражданского Кодекса Украины

[2]  ст.232 Хозяйственного Кодекса Украины

[3]  Информационное письмо ВХСУ от 17.07.2012 №01-06/928/2012

Уступка долга в международной торговле

Возможно ли заключение договоров цессии, уступки долга или прав требования в международной торговле (ВЭД)?

В сфере внешнеэкономической деятельности действует принцип «разрешено все, что прямо не запрещено законом»[1]; этот принцип также распространяется на формы и виды внешнеэкономических контрактов[2]

Запрет на заключение договоров цессии в сфере ВЭД был предусмотрен ст. 14 Указа Президента Украины «О мерах по повышению ответственности за расчеты с бюджетами и государственными целевыми фондами» и просуществовал с 1998 по 2000 год.

На сегодняшний день законодательство не содержит прямых ограничений на заключение договоров уступки прав требования и/или перевод долга в ВЭД. Исключением являются операции субъектов ВЭД по уступке долга и/или прав требования и зачету встречных требований, которые приводят к нарушению 180 дневного срока и/или не поступлению в Украину выручки в иностранной валюте, что с позиции налоговой и судов противоречит требованиям Закона Украины «О порядке осуществлении расчетов в иностранной валюте».

Валютное законодательство[3] также не содержит ограничений на перевод долга или прав требования. 

Цессия (уступка) в сфере ВЭД – это замена стороны в обязательстве (договоре), это не форма расчетов[4], и не финансовая операция, поэтому получение лицензий НБУ на перевод долга и/или прав требований в сфере ВЭД не требуется. 

В случае если в результате заключения договора кредитором окажется резидент Украины, то основанием для снятия операции с валютного контроля будет зачисление денежных средств на счет резидента[5].

Договор цессии (уступка требований, перевод долга) это двусторонний договор, хотя на практике часто встречаются трехсторонние договора. В случае замены кредитора – это двусторонний договор между Кредитором и Новым Кредитором, который заключается без согласия должника[6], а в случае замены должника это двусторонний договор между Кредитором и Новым Должником, который заключается без согласия первичного должника[7].

П.С. Разновидности договоров (часто на практике путают):
а) договор об уступке права требования - замена кредитора в конкретном обязательстве;
б) договор об уступке долга - замена должника в конкретном обязательстве;
в) цессия - полная замена стороны в договоре (поставщика или покупателя и т.д.) с переходом все прав (кредиторские права требования ) и обязанностей (долг).

Примечания:
[1] Ст.4 Закона «О внешнеэкономической деятельности (ВЭД)»: к видами ВЭД относится импорт, экспорт, аренда, … товарообменные операции, другие виды деятельности, не запрещенные прямо и в исключительной форме законами Украины.
[2] Ст.6 Закона «О внешнеэкономической деятельности (ВЭД)»: субъекты ВЭД имеют право заключать любые контракты, кроме тех которые прямо и в исключительной форме запрещены законами Украины.
[3] Декрет КМУ «О системе валютного регулирования и валютного контроля».
[4] Письмо Министерства Юстиции Украины от 05.11.2004 г. N 20-50-3658
[5] п.2.3. Постановления правления НБУ от 24.03.1999 №136 «Об утверждении Инструкции о порядке осуществления контроля за экспортными, импортными операциями».
[6] ч. 1 ст. 516 Гражданского Кодекса Украины.
[7] ст. 520 Гражданского Кодекса Украины.


Павел Батищев
Партнер, Юридическая Компания Exlege, Харьков

Контактная информация

Харьков:
Бизнес-центр "Мисто"
ул. Клочковская, 192-а, офис. 101
61145, Харьков, Украина
тел.:(057) 761-09-80
е-mail: office@exlege.com.ua
www.exlege.com.ua

skype: info_exlege